Та що ж вам треба нелюди, іуди!?
Прогнути нас чи вистачить снаги?
Ідеї не вмирають. Гинуть люди—
Що ставлять так багато на ваги.
Не ради слави. Радше— за любов!
За націю. За власне воскресіння!
Не треба нам урочистих промов
Ідеї наші — не для покоління!
Бо ми як плуг. Як постріл. Як свіча!
Не гаснем навіть в мороці держави.
Історія нам пише палача,
А ми його стрічаєм кулаками.
Нам не потрібна згода без свободи.
Не треба миру, де стоїть тюрма.
Нехай суди співають про народи —
У нас одне: земля, ідея, тьма.
Уже не страшно — жити чи вмирати,
Для нас ідея вище понад все—
Зірвати з себе ці імперські ґрати
І все, що цю імперію несе.
19.07.25

