Завантаження...Обміняю свій спогад про тебе на приторне біле вино.
Я не знаю яке твоє небо, чи стискає тебе воно.
Чи приходжу у снах подивитись на те, як спиш?
-Я так хочу вернутись. Віддати тобі твій ніж.
Чи тремтять твої руки і чи гріють тебе чужі?
Чи смакуєш ти вірність, або досі не знаєш межі?
Чи ті вулиці досі для нас, на яких нам належав світ?
Обміняю свій спогад на час, в мене є тепер тисяча літ.
Обміняю всі спогади враз на холодний осінній дим.
Мені більше не треба втрат,— я всі рани лишу за ним.
Всі дороги вже знищив час, що колись уплітався в сни,
Віддаю тобі всі ножі— забери, не лишай вини.
Хай вони не калічать душ, не розкраюють ночі нам,
Я вже більше не хочу війни — ні в собі, ні в тобі, ніде.
Я лишилась без краплі бурь, тільки тиша тремтить по дням.
Обміняю усе на час, лиш би час показав, що йде.
29.01.25